Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку

Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку

Г.В. Глущенко,

комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 266 комбінованого типу Харківської міської ради», місто Харків, Україна

Сучасний ритм життя, досягнення технічного прогресу суттєво змінюють вимоги до успішної діяльності людини у суспільстві. Чимало педагогів та батьків замислюються і системно працюють над тим, як виростити і виховати успішних, талановитих, неординарних дітей. Розвиток творчих здібностей дошкільників-запорука їх подальшого життєвого успіху. Але здійснення цього кропіткого та складного педагогічного завдання не можливе без усвідомлення дорослими поняття творчих здібностей, їх складових. Ґрунтовний аналіз науково-методичної літератури дозволяє  розробити  етапи формування  творчих здібностей дітей, підібрати відповідні завдання для розвитку їх творчого потенціалу,  але  необхідна кропітка робота, що вимагає від дорослих спостережливості, кмітливості, розуміння потенційних можливостей дітей для  їх подальших особистісних успіхів.

 Ключові слова: творчі здібності, якості творчого мислення, розвиток творчої уяви, асоціативність мислення, системність мислення.

Ритм современной жизни, достижения технического прогресса существенно изменяют требования, которые предъявляют к успешности деятельности человека в обществе.  Большинство педагогов и родителей задумываются и системно работают над тем, чтобы вырастить и воспитать успешных, талантливых, неординарных детей. Развитие творческих способностей дошкольников - основа их дальнейшего жизненного успеха. Но  выполнение этого кропотливого и сложного педагогического задания невозможно без понимания  взрослыми понятия творческих способностей, их составляющих. Системный анализ  научно-методической литературы позволяет разработать этапы формирования творческих способностей дошкольников, подобрать соответствующие задания для развития их творческого потенциала, но понадобится кропотливая робота, которая требует от взрослых внимания понимания потенциальных возможностей дошкольников для их дальнейших творческих у спехов.

Ключевые слова: творческие способности, характеристики творческого мишления, развитие творческого воображения, асоциативность мишления, системность мишления.

          The modern pace of life, technological advances significantly alter the requirements for the success of the human society. Many teachers and parents think and work systematically on how to grow and nurture successful, talented, extraordinary children. Development of creative abilities of preschool children, the key to their future success in life. But the implementation of this laborious and difficult task of teaching is not possible without understanding the concept of adult creativity, their constituents. Thorough analysis of the scientific and methodological literature allows to develop creative stages of formation abilities children choose appropriate tasks to develop their creative potential, but need hard work that requires adult observation, gumption, understanding the potential of children for their future personal success.

       Tags: creativity, quality, creative thinking, the development of creative imagination, associative thinking, systematic thinking.

На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких провідне місце посідають культура і мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Відповідно розвивається уява, мислення, комунікативні навички, вміння розуміти іншого тощо. Музика, художнє слово, зображувальне мистецтво, театр стають для дитини джерелом переживання радощів, відкривають дитині мистецтво, забезпечують багатство вражень. В.Сухомлинський зазначав: «Кожна дитина не тільки сприймає, але й малює, творить, створює. Те, як дитина бачить світ, – є своєрідною художньою творчість. Образ, що сприйняла й одночасно створила дитина, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь з фантазії. Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд дитячої творчості».

Розкриваючи поняття дитячої творчості, ми хочемо  зупинитись на питанні про те, коли, з якого віку бажано розвивати творчі здібності дітей. Науковці зазначають, що креативність має пік у віці від чотирьох до п’яти років. Досвід роботи з дітьми дозволяє стверджувати, що чим раніше дитину навчити спостерігати, пояснювати незвичне, дивуватися оточуючим явищам, предметам, експериментувати, тим ґрунтовніше можна підготувати її до прояву власне творчих здібностей. Творчість багато в чому визначається вмінням по-різному висловлювати свої почуття та уявлення про навколишній світ. Для цього слід навчити дитину бачити предмет з різних боків, уміти, враховуючи різні ознаки предмета, створювати образ. Необхідно, щоб дитина не тільки вільно фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на вирішення різноманітних завдань. Таким чином, можна зробити висновок, що дошкільний вік надає оптимальні можливості для розвитку творчих здібностей. І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потенціал дорослої людини.

Саме важливість цієї проблеми обумовила  вибір теми нашого дослідження. Метою цієї статті є розкриття системи роботи з розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

Виховання дитини з високим творчим потенціалом – мета всіх педагогів. Розвиток цих здібностей буде ефективним лише в тому випадку, якщо він буде являти собою цілеспрямований процес, в ході якого вирішується ряд педагогічних задач, спрямованих на досягнення кінцевої мети.

На основі вивчення науково-технологічної літератури та співпраці  з практичним психологом нами було визначено основні напрямки і педагогічні задачі по розвитку творчих здібностей дошкільнят.

Першим напрямком формування творчих здібностей дошкільників є розвиток якостей творчого мислення.

Головними задачами щодо розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку є формування: асоціативності мислення; діалектичності мислення; системності мислення.

Розвиток саме цих якостей робить мислення дитини швидким, гнучким, оригінальним і продуктивним.

Асоціативність – це здатність бачити зв'язок і схожі риси в предметах і явищах на перший погляд не співпадаючих. Велика кількість асоціативних зв’язків дозволяє маленькій дитині швидко добути потрібну інформацію із пам’яті.

Діалектичність – це здатність бачити в різних предметах і явищах протиріччя, заважаючи їх розвитку (наприклад, польоти на літальних апаратах, які важчі повітря), вміння усувати ці протиріччя, вирішувати проблеми (неможливі польоти стали реальністю). Педагогічними задачами по формуванню діалектичності мислення дітей в дошкільному віці є:

1) розвиток умінь виявляти протиріччя або протилежні ознаки в предметі чи явищі;

2) вироблення вміння чітко формулювати знайдені протиріччя або протилежні ознаки;

3) формувати вміння вирішувати протиріччя (придумувати як можна більше рішень, чим більше, тим краще);

4) формувати вміння ставити питання.

Системність – це здатність бачити предмет або явище як цілісну систему, сприймати їх всебічно. Системне мислення дозволяє бачити велику кількість властивостей предметів, доповнювати взаємозв’язки частин предметів або явищ, бачити розвиток явищ в часі. Педагогічні задачі по формуванні системності мислення дітей в дошкільному віці:

1) Формування вміння розвивати будь-який предмет або явище як систему розвитку в часі.

2) Розвиток вміння визначати функції предметів з урахуванням того, що будь-який предмет багатофункціональний.

Другим напрямком формування творчих здібностей дошкільників є розвиток творчої уяви. Творча уява – це вміння конструювати в розумі з елементів життєвого досвіду (вражень, уяви, знань, хвилювань) шляхом нових їх поєднань і співвідношень в будь що нове, яке виходить за межі раніше сприйнятого. Все, що оточує нас і що зроблено руками людини, весь світ культури, на відміну від світу природи, – все це являється продуктом творчої уяви.

Дошкільне дитинство є сенситивним періодом для розвитку уяви. Відомий російський психолог Л.Виготський довів, що уява дитини розвивається поступово, по мірі придбання нею певного досвіду.

Педагогічний висновок, який ми зробили із усього вищенаведеного, полягає в необхідності поширювати досвід дитини, якщо ми хочемо створити достатньо міцні основи для його творчої діяльності. Чим більше дитина бачила, чула і пережила, чим більше вона знає і засвоїла, чим більшою кількістю елементів дійсності вона володіє в своєму досвіді, тим значніше і продуктивніше при рівних умовах, буде діяльність її уяви.

Але як передати дитині цей досвід заздалегідь? Накопичення знань, досвіду – це умова для розвитку творчої уяви. Але будь-які знання можуть бути некорисним вантажем, якщо дитина вміє ними користуватись, відбирати те потрібне, що веде до творчого рішення задачі. Продуктивна творча уява характеризується не тільки такими особливостями як оригінальність і багатство відображених образів, а й умінням направляти уявлення в потрібний бік, підпорядковувати їх певним цілям. Тому наступний педагогічний висновок, який ми зробили, – це необхідність розвитку напрямку уяви. У молодшого дошкільника уява йде за предметом і все, що він створює, несе уривчастий, незакінчений характер. Під час роботи з дітьми доцільно допомагати їм навчитись не просто уривчасто фантазувати, а реалізувати свої задуми, створювати невеликі, але закінчені твори.

Отже, основні вміння, якими повинні володіти діти дошкільного віку: вміння використовувати предмети-замінники; вміння бачити певний предмет в незавершеній фігурі; створення цілого із частин; створення замислу; реалізація замислу.

Реалізація завдань, щодо розвитку творчих здібностей проводиться на основі розподілу на три етапи за ступенем складності та розраховано на три роки дошкільного дитинства.

I етап  (діти 3-4 роки життя). Підготовчий.

1. Розвиток творчої уяви.

2. Розвиток асоціативності мислення.

3. Розвиток системності мислення.

На цьому етапі творча активність дошкільників проявляється у наслідуванні – копіюванні готового; дитина, потрапляючи у нову ситуацію, репродукує готовий спосіб дії, повторює його за вихователем для досягнення бажаного результату.

II етап (діти 4-5 років життя). Формуючий.

1. Розвиток творчої уяви.

2. Розвиток асоціативності мислення.

3. Розвиток системності мислення.

На цьому етапі у дошкільників з’являється творче наслідування – внесення елементів новизни, прояв самодіяльності без внесення істотних змін у запропоновану схему дій, зразок, ідею. Це перша заявка дитини про себе, своє бажання самовиразитися. Саме на цій стадії дошкільник ознайомлюється з різними варіантами здійснення інноваційної діяльності, визначає свої переваги відносно до власних схильностей та вмінь.

III етап (діти 5-6 років життя). Завершальний.

1. Розвиток творчої уяви.

2. Розвиток асоціативності мислення.

3. Розвиток системності мислення.

4. Розвиток діалектичності мислення.

На цьому етапі у дошкільників з’являється репродуктивна творчість – уміння взяти за основу запропоновану схему (ідею), але істотно її переробити, внести зміни. Тут дитина вправляється в переробці інновацій, пропускає їх крізь себе, перевіряє їх відповідність вимогам ситуації, вносить елементи новизни і оригінальності.

Доцільно використовувати наступні види завдань для розвитку творчих завдань, які застосовуються в роботі з дошкільниками. Так,  враховуючи притаманні дошкільникам види діяльності, В.Суржанська виділила такі види творчих завдань: зображувальні; музичні; словесні; логіко-математичні; комбінованого типу.

Прийоми урізноманітнення творчих завдань: об’єднати – подрібнити (речі, явища); дібрати синоніми – антоніми (схоже – відмінне); запропонувати нові варіанти використання речей; винайти нові способи досягнення мети; внести зміни в зроблене; змінити речі за кольором, матеріалом, формою, розміром; висунути якомога більше ідей для розв’язання конкретної проблеми; використати фантазію, жарти, каламбури; вдатися до дискусії; зібрати аргументи, докази; провести нескладне дослідження (порівняй, склади оповідання, практично застосуй…); використати збільшувальне скло; самостійно обрати тему, зміст, форму, ролі, з власної ініціативи зібрати інформацію, проаналізувати й оцінити її; помінятися з однолітками ігровими ролями, спробувати зіграти кілька несхожих ролей; уявити (ліс, море…), відчути смак (незвичної їжі…); прорецензувати (свою, товариша, дорослого) роботу; поставити якомога більше запитань; оживити слово (намалювати словесний портрет); полагодити зламані речі, іграшки, відремонтувати книжки, дати речам нове життя; намалювати поняття (краса, радість, сум…) тощо.

У практиці робот з дітьми доцільно застосовувати наступні творчі завдання:

1. Вільні асоціації, пов’язані з предметними образами.

2. Колірні асоціації.

3. Асоціації, пов’язані з геометричними фігурами.

4. Асоціації, пов’язані з тактильними відчуттями.

5. Асоціації, пов’язані зі смаком.

6. Асоціації, пов’язані з різними звуками.

Приклади творчих завдань для розвитку вмінь ставити запитання:

1. «Чому?». До завдання використовую будь-яку сюжетну картинку, яка має проблемний зміст (невідому подію). Можна домовитись, що хто більше поставить питань, той і виграв. В ході такого завдання важливо навчити малюка різностороннє досліджувати ситуацію.

2. «Що в руці?». Будь-який маленький предмет ховаю в руці (затискаю руку в кулак). Діти відгадують, що це за предмет, задаючи різносторонні питання про нього.

3. Називаю будь-які два предмети. Діти складають якомога більше різноманітних запитань, в яких обов’язково використовувалися би задані слова.

4. Називаю будь-який предмет. Діти складають запитання про нього, чим більше, тим краще.

Приклади творчих завдань для розвитку творчої уяви:

1. Герої казок переплуталися. Розкажи, як вони можуть змінитися.

2. Знайди якомога більше можливостей цікавого та незвичного у використанні відомого побутового приладу, зроби якомога більше здогадок щодо можливих наслідків незвичного використання.

3. Наклей на аркуш паперу  фігури будь-якої форми. На її основі створи оригінальну картину та інші.

Отже, дитяча творчість – своєрідна сфера дитячого життя. Займаючись нею дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками. Якщо поспостерігати за дітьми та проаналізувати їх діяльність, можна помітити, що все, чим вони займаються, є своєрідною творчою діяльністю: дитина пізнає властивості оточуючих предметів; «грає» зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, й створює незвичні слова; експериментує з різними матеріалами; просто грає. У грі малюк має змогу проекспериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої він отримує задоволення і, можливо, різні результати. Будь-яка діяльність на етапі дошкільного дитинства може бути визнана першим щаблем у розвитку творчості.

На нашу думку, провідним рушієм дитячої творчості є розгортання гри як провідної  діяльності дитини дошкільного віку. Саме під час гри дитина  навчається керувати негативними емоціями. Доцільно вчити її помічати добре і красиве у житті, відкрито висловлювати власні почуття дитині. Дошкільники, які переконані у любові  і повазі вихователя, швидше розвиваються. Для розвитку творчих здібностей дитини важливе комфортне психологічне оточення (дружня атмосфера у групі). У жодному разі не давайте негативної оцінки дитячій творчості. Будьте терплячі «дивних» ідей дитини.

Література

1. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5–7 років. – Тернопіль: «Богдан», 1998.

2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Вчись, граючи: тренування інтелекту: ігри та тести для дітей 5–7 років. – Харків: «Фоліо», 1997.

3. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. Очерк: Кн. Для учителя. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1991.